Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Фінансова безпека та економічне зростання: домогосподарство, підприємство, регіон, держава». – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. – С. 131-134.

СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ЯК ДЖЕРЕЛО ТЕРОРИЗМУ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

У відповідності до статистичних даних за останні десять років тільки США витратили на боротьбу з тероризмом два трильйона доларів, що майже еквівалентно всім прибуткам американського федерального бюджету в 2010 році – 2162 тис.дол.США. Цього часу виявилося достатньо, щоб міжнародне співтовариство визнало, що тероризм став важливим фактором, який впливає на розвиток світової економіки. 

В докладі Всесвітньої Торгової Організації зазначається, що тероризм став частиною життя багатьох країн світу. Контртерористичні заходи стали непомірною ношею як для кожної економіки окремо, так і світової економіки в цілому. Існує імперично доведена кореляція між збільшенням бюджетних витрат та зростанням цін на товари та послуги. Боротьба з тероризмом суттєво відбивається на вартості товарів, що перевозяться повітряним та морським транспортом. В аеропортах та морських портах постійно посилюються заходи безпеки, що збільшує строки транспортування товарів. Особливо потерпають власники товарів з короткотерміновими строками зберігання. Більш того, позиції окремої країни в сфері міжнародної торгівлі можуть бути значно послаблені, у випадку, якщо терористична загроза має значні масштаби, а заходи безпеки починають негативно впливати на бізнесові подорожі, транспорт та інвестиції [1].

Всесвітня Організація Туризму виявила, що всі країни, на територію яких було спрямовано значні терористичні атаки потерпали від зменшення потоку туристів. Так, наприклад, в США рівень 2000 року був відновлений тільки через чотири роки. Дії терористів в Алжирі в 1996-2001 рр. обернулися збитками в 16 млрд.дол. В Ємені виявлено вплив терористичного акту на транспортні потоки. Після того, як терористами був атакований французький танкер «Лімбург», страхові компанії збільшили свої тарифи для суден, що заходили в порт Аден два рази – в середньому на 150 тис.дол. В результаті загальний вантажообіг єменських портів знизився, судновласники змінили маршрути слідування, а збитки склали 3,8 млн.дол. в місяць [2].

За оцінкою Міністерства торгівлі США, економіка США втратила в результаті терактів 11 вересня 2001 року 80 млрд.дол.  Спад промислового виробництва тільки у вересні місяці в цілому по країні склав 1 відсоток. Одночасно спостерігалася стійка тенденція до зростання тарифів на страховому ринку – до 300 відсотків. Компенсації приватним особам та підприємствам, що потерпіли від теракту склали 32 млрд.дол. В США також відмічено відтік іноземних студентів (в основному за рахунок арабського світу), стійке зменшення яких спостерігається до цього часу. Збитки університетів та коледжів складають 0,5 млрд.дол. за рік. В результаті терактів на всіх територія, що потерпіли негативну динаміку демонстрували фондові індекси, знижувалась вартість нерухомості, як в регіоні, так і в цілому по країні [3].

На перший погляд представлений масив економічних показників показує вплив конфлікту в області політики та ідеології на економічний розвиток є об’єктом дослідження, в першу чергу, політології, соціології і навіть психології. Додатково можна згадати достатньо забуту зараз політекономію. Але вже досить дискусійним буде виглядати вивчення тероризму з позицій економічної теорії. Зокрема, Нобелевський лауреат з економіки, представник нової інституціональної теорії Д. Норт (new Institutional theory) – яку до речі, інколи ще називають новою політичною економією, вважає, що одним із основних її завдань є «аналіз теоретичних основ самої головної функції інститутів – вирішення проблем кооперації між людьми» [4].

Зрозуміло, що для представників неекономічних суспільних наук таке твердження виглядає досить незвичним, адже відомо, що економічна наука обертається навколо декларованого А. Смітом принципу «невидимої руки ринку», або іншими словами – явища конкуренції. Однак за останні 20-30 років економічна теорія має досить вагомі напрацювання і в області дослідження кооперації, і в області дослідження конфлікту, що дозволило розгорнути спостереження на уявній осі – конфлікт-конкуренція-кооперація. В межах економічної інституціональної теорії набули сталої форми понятійний апарат, методологія та методики дослідження, розроблена математична мова на основі теорії ігор, сформовано гнучку теоретичну структуру, яка має виражену міждисциплінарну спрямованість.

Одночасно збережено класичний методологічний постулат економічної теорії – індивід розглядається як  homo oeconomicus і по друге – трактування політичного процесу як різновид обміну. Таким чином, основою економічного аналізу тероризму є припущення раціональності дій терористів або примат індивідуальних інтересів.

Отже, ми розглядаємо тероризм як один із варіантів (інструментів) політичної боротьби з використанням ідеологічно мотивованого насилля. Суб’єктом терористичної діяльності або терористом виступає не суспільство (суспільна організація у вигляді держави), а неформальні організації, які ставлять перед собою політичні цілі – захоплення влади, дестабілізацію суспільного ладу, створення революційної ситуації, провокація до озброєного конфлікту – війни. І навпаки – терор трактуємо як нелегітимне насилля з боку держави по відношенню до суспільства в цілому або окремих соціальних коаліцій, опозиції чи дисидентських організацій.

Таким чином, тероризм – практика нелегітимного насилля, що реалізується протидіючим суспільству у вигляді легітимного державного устрою маргінальними організаціями. Головною проблемою економічного аналізу тероризму є виявлення та пояснення причин його появи і розвитку з точки зору економічної теорії. Модель раціональної поведінки терориста виглядає наступним чином: суб’єкт ставить перед собою мету найбільш ефективно використати свій фізичний, людський та соціальний капітал задля максимізації прибутку. Він розглядає чисті витрати та вигоди кожної альтернативи та приймає на цій основі рішення, що на початку аналізу урівнює його з іншими членами суспільства, які вибирають легітимні способи існування в суспільстві.

Вибір потенційного терориста можна виразити математично за допомогою формули, де ми розраховуємо чистий прибуток від порушення норм наступним чином:

R = (1 - p) x S + p x (S - D) = S - p x D,

де R – чистий прибуток від порушення норм, p – імовірність виявлення порушення норм та покарання, S – розмір прибутку від порушення норм,     D – розмір збитків від покарання.

Потенційний терорист по раціональним мотивам відмовиться від порушення, якщо чиста вигода буде від’ємною, або S < p x D. В свою чергу показник S залежить від втраченого зиску при дотриманні норм за умови, якщо їх можливо досягнути з найнижчих щабелів соціальної драбини.                S = (Zz) прибуток від нелегальної діяльності – (Z) втрачений зиск від легальної діяльності. Таким чином, вибір «кар’єри» терориста не принесе зиску якщо: Zz - Z < p x D, или Zz < p x D + Z.

 Отже, в результаті дослідження ми маємо змогу упевнитися в тому, що явище тероризму можливо формалізувати за допомогою інструментів, які прийнято використовувати в економічній теорії, що в подальшому дозволяє  виявити та пояснити причини його виникнення і розвитку.

Література:

1. WTO [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.wto.ru/ru/ newsmain.asp
2. World Tourism Organization [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.world-tourism.org
3. Bureau of Economic Analysis [Електронний ресурс] / Режим доступу: // https://bea.gov
4. Норт Д. Институты, Институциональные изменения и функионирование экономики. [Текст] / Норт Д. Перевод с англ. А.Н. Нестеренко. Предисловие и научное редактирование Б.З. Мильнера. Фонд экономической книги. – М.: НАЧАЛА, 1997. – 190 с.   

Чижевська М.Б., Чижевський В.С. Соціальний конфлікт як джерело тероризму та його економічний аналіз.Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Фінансова безпека та економічне зростання: домогосподарство, підприємство, регіон, держава». – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. – С. 131-134.